без руху, оскільки позивач не сплатив судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги в розмірі ставки, передбаченої законом «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI. З огляду на ці недоліки суд надав йому строк для їх усунення до 23.06.2015.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції,Особа 9 звернувся із заявою про її перегляд ВС з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства. Вважає, що суд неоднаково й неправильно застосував положення ст.5 закону №3674-VI, позаяк зобов’язав його сплачувати судовий збір, від якого він звільнений на підставі закону.
Як на приклад неоднакового застосування одних і тих самих норм права, Особа 9 послався на ухвалу ВАС від 2.06.2015 (справа №К/800/2408/15), якою цей суд хоча й залишив касаційну скаргу без руху, але не через несплату судового збору.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.